Раніше нами вже робився короткий огляд систем кріплення фотокамер. У цій статті більш детально зупинимося на системі М42.
У 1960-1970-х рр. радянські, японські та німецькі виробники фототехніки широко використовували на той момент найпопулярніший вид кріплення – різьба М42. Цей вид кріплення об'єктивів до 35 мм дзеркальних камер має діаметр різьби 42 мм з кроком в 1 мм.
Такі виробники як Cosina і Красногорський завод ім. C.А.
Звєрєва досі займаються випуском об'єктивів з кріпленням М42. Головними перевагами оптики М42 є співвідношення ціна-якість, а також зручність у використанні та висока якість збірки.
Головним, і чи не єдиним недоліком M42 при використанні на сучасних камерах є виключно ручне управління діафрагмою і фокусуванням. Але і в цьому можна знайти позитивні моменти.
Так, використання мануальної оптики (і М42 зокрема) саме по собі є дорогоцінним досвідом, за допомогою якого можна зрозуміти й навчитися керувати процесами фотозйомки, не покладаючись на автоматику фотокамери. Але при цьому присутні складнощі при зйомці об'єктів, що швидко рухаються.
Об'єктивів М42 було випущено більше, ніж будь-яких інших і з усього цього різноманіття були як вдалі моделі, так і не дуже. Але, загалом, вони здатні конкурувати із сучасною оптикою. Однак, об'єктиви Геліос більш поширені та дешеві, з прикладами фото, наприклад, об'єктива геліос 44 можете ознайомитися у нас на сайті.
Що стосується ціни на оптику М42, то тут все не так однозначно. Співвідношення ціна-якість не завжди справедливе, це обумовлено приналежністю оптики до того чи іншого бренду, її рідкістю або раритетністю.
Для того, щоб використовувати об'єктив М42 на сучасних фотоапаратах потрібен адаптер, який можна завжди без проблем придбати в нашому магазині з доставкою на наступний день під популярні системи – Канон, Nikon. Адаптер, або перехідне кільце, являє собою металеве кільце, з одного боку якого кріплення М42, а з іншого – байонет, що відповідає фотоапарату. Спочатку об'єктив кріпимо до адаптера, закручуючи по різьбі, а після цього – всю цю “зв'язку” кріпимо до камери як кітовий об'єктив.
Можна і навпаки, але так значно зручніше. Більшість адаптерів дозволяє перейти з системи М42 без втрати нескінченності, і не містить жодних оптичних елементів і якість зображення при цьому залишається без зміни.
Система Nikon у цьому плані відзначилася – для переходу з М42 оптики потрібен перехідник з компенсуючою лінзою.. В іншому випадку з звичайним перехідником сфокусуватися можна буде лише до 1-1,5 метрів зі штатним об'єктивом.
У цій статті більш детально описується, для чого потрібна лінза в перехіднику . Також якість отриманого зображення залежить від того, наскільки якісна лінза використовується – детальніше про мультипросвітлення лінзи.
Якщо використовувати адаптер без чипа підтвердження фокусування, камера може відмовитися робити знімки, оскільки вона не бачить на собі об'єктива. Тому попередньо необхідно в меню камери виставити режим “зйомки без об'єктива” – це стосується систем micro 4/3 і Sony E (NEX).
Для Samsung NX або Nikon може знадобитися просто перевести камеру в режим М (manual - ручний). В автоматичних режимах у процесі зйомки швидкість витримки та значення ISO сенсора вибираються автоматично, а значення діафрагми встановлюється вами на об'єктиві (докладніше про експозамір).
Фокусування також виконується вручну – жодні пристрої вам не дадуть можливості автофокусування, оскільки М42 оптика була спочатку його позбавлена.
Оптику М42 найзручніше використовувати з камерами Pentax, це зумовлено тим, що робочі відрізки об'єктивів з кріпленням Pentax K і М42 однакові й становлять 45.5 мм. Підтвердження фокуса та робота експозаміру зберігається – підтримується на рівні камери.
Залишається тільки придбати адаптер М42-Pentax K. З іншими системами ситуація наступна: робочий відрізок Canon EF - 44 мм, а Sony A – 44,5, це менше ніж у М42, але фокусуванню не заважає, різниця з'їдається перехідником.
Експозамір працювати буде, а ось підтвердження фокусування немає – камера повинна бути впевнена, що на ній встановлений рідний об'єктив. Це питання вирішується за допомогою перехідників чипами підтвердження фокусування.
Найбільше проблем з використанням оптики М42 виникає з камерами Nikon. Робочий відрізок Nikon F становить 46,5 мм це більше ніж у М42, різницю цих відрізків компенсувати немає іншої можливості, крім як лінзою. Що стосується беззеркальних компакт-камер, завдяки малим робочим відрізкам байонетів використання оптики з кріпленням М42 не викликає складнощів, відповідний адаптер компенсує різницю робочих відрізків.
Більше того, саме на компакт-камерах вигідно використовувати оптику, яка на інші системи вимагає перехідника з лінзою, як то: Canon FD, Minolta MD, M39 оптика - всі ці системи можна добре подружити з камерами Sony NEX, Samsung NX, micro 4/3, Nikon 1 (детальніше про використання такої оптики на компактах). Фокусування на нескінченність і замір експозиції доступні у всіх беззеркальних камерах крім Nikon 1, експозамір в останньому виконуватися не буде.
Якщо ви вибираєте собі об'єктив, то вам може стати в пригоді дана стаття з найпопулярнішими об'єктивами.