Раніше ми вже писали про те, що таке робочий відрізок фотоапарата. Нижче в статті ми вирішили навести повну, розширену таблицю робочих відрізків для найпопулярніших систем фотокамер і об'єктивів.
Для повноти викладу, ось визначення терміна:
робочий відрізок об'єктива (або фотоапарата) - це відстань від площини кріплення об'єктива (поверхні байонета) до, так званої, фокальної площини (це площина плівки або матриці фотоапарата).
Ця зведена таблиця допоможе вам у випадку, якщо ви хочете використовувати мануальний об'єктив на вашій дзеркальній камері через перехідник. Застосування даної таблиці дуже просте: Робочий відрізок об'єктива повинен дорівнювати робочій відстані камери, для якої призначений даний об'єктив. Робочий відрізок прямо впливає на можливість установки об'єктива однієї системи в камеру іншої системи через перехідник. Якщо робочий відрізок об'єктива більший ніж у камери, то встановлення через перехідник можливе. Якщо робочий відрізок об'єктива менший ніж фотоапарата, то при встановленні буде втрачена можливість фокусування на нескінченність і буде збита шкала дистанцій фокусування (оскільки об'єктив потрібно перемістити всередину корпусу).
| Назва байонета | Робочий відрізок, мм | Діаметр, мм | Тип | Виробництво |
|---|---|---|---|---|
| Canon EF | 44 | 54 | трьохпелюстковий байонет | З 1987 року |
| Canon EF-M | 18 | 54 | байонет | З 2012 року |
| Canon EF-S | 44 | 54 | трьохпелюстковий байонет | З 2004 року |
| Canon FD | 41,9 | 48 | накидне кільце | 1971—1990 |
| Exakta | 44,7 | — | Трипелюстковий байонет | — |
| Fujifim X | 17,7 | 40,6 | байонет | З 2012 року |
| Konica AR | 40,5 | ? | байонет | 1965—1988 |
| M39×1/27,5 | 27,5 | 39 | різьблення | 1967—1974 |
| M39×1/28,8 | 28,8 | 39 | різьблення | 1932—1995 |
| M39×1/45,2 | 45,2 | 39 | різьблення | 1953—1967 |
| M42×1 | 45,5 | 42 | різьблення | з 1948 року |
| Minolta SR/MC/MD | 43,5 | ? | трьохпелюстковий байонет | 1958—2001 |
| Nikon 1 | 17 | ? | байонет | З 2011 року |
| Olympus OM | 46 | ? | трипелюстковий байонет із замком на об'єктиві | 1972—2002 |
| Samsung NX | 25,5 | 42 | байонет | З 2010 року |
| Байонет Contax-Yashica | 45,5 | ? | трьохпелюстковий байонет | 1975—? |
| Байонет E | 18 | 46,1 | байонет | З 2010 року |
| Байонет Nikon F | 46,5 | 44 | трьохпелюстковий байонет | З 1959 року |
| Байонет А (Minolta A/Sony α) | 44,5 | 49.7 | трьохпелюстковий байонет | з 1986 року |
| Байонет Б | 74,1 | ? | байонет з накидним кільцем | З 1957 року |
| Байонет В | 82,1 | ? | байонет з тризахідною різьбою | З 1957 року |
| Байонет Leica M | 27,8 | ? | чотирипелюстковий байонет | З 1954 року |
| Байонет Leica R | 47 | ? | байонет | З 1964 року |
| Мікро 4:3 (Micro Four Thirds) | 19,25 | 44 | байонет | З 2008 року |
| Стандарт 4:3 | 38,67 | 50 | байонет | З 2003 року |
Це означає, що на фотокамери цієї системи можна поставити без проблем об'єктив майже будь-якої старої системи через перехідник. Також варто згадати про ще одну особливість використання нерідних об'єктивів на деяких дзеркальних фотокамерах (особливо Canon 5d і Canon 5d mark II).
Об'єктив може підходити до камери за робочим відрізком, але через конструктивні особливості камери дзеркало буде чіплятися за задню частину об'єктива. У виборі об'єктива вам також може допомогти таблиця з найпопулярнішими радянськими об'єктивамиТакож не забувайте, що використання старих об'єктивів на фотокамерах з кропнутими матрицями має свої особливості.